Великдень або Wielkanoc: як українці та поляки зустрічали найсвітліше свято року
Welykdeń i Wielkanoc: jak Ukraińcy i Polacy obchodzili najważniejsze święto w roku
25-letnia Darina Kharchenko zadebiutowała na naszym portalu w marcu wstrząsającym tekstem o swojej ucieczce z Odessy. Do przeczytania TUTAJ. Dziś przedstawiamy kolejny tekst Daszy. Tym razem Darina opowiada o Wielkanocy w Polsce i w Ukrainie.
Aby przejść do polskiej wersji tekstu Dariny, trzeba kliknąć TUTAJ.
Iwona Krzyżak
• • • • •
Великдень або як його величають в Польщі Wielkanoc – найбільше свято всіх вірян світу. Більшість людей чудово знають традиції цього свята, але кожен народ має свої особливості у його проведенні. Так, традиції жителів Польщі нас українців, якщо не шокували, то приємно здивували. А саме, кролик, який ховає солодощі та обливання водою посеред білого дня. Неочікувано? Усі ці кумедні й цікаві традиції супроводжували святкування Wielkanoc, яку мільйони українських біженців зустрічали разом із поляками.
Перше, що викликало здивування, це назва свята. Великдень тут називають Wielkanoc і відзначали його в цьому році 17 квітня. До цієї події віруючі поляки тримали сорокаденний піст (точно як і православні ). До речі, коли всі віруючі поляки святкували Wielkanoc, то віряни східного обряду цього дня зустрічали Вербну неділю або, як її тут називають, «Пальмову». У цей день православні українці святили вербу в церкві, після чого освячені гілочки приносили додому й розкладали по кімнатах. Також цією гілочкою легенько «шмагали» членів своєї родини, адже здавна вважається, якщо побити священною вербою по спині, при цьому бажаючи здоров’я і благополуччя, то всі хвороби і неприємності підуть геть. Тож якщо цього дня вам довелося побачити жінку, яка шмагає свою дитину примовляючи: «Не я б`ю – верба б`є», не поспішайте викликати поліцію: із цією мамою все добре, то така давня традиція).
Повернімося до Wielkanoc. Усе розпочинається з Wielki tydzień (у нас православних його ще називають страсний тиждень). Цей тиждень від Пальмового воскресіння до Великодня, характеризується найсуворішим постом. Закінчується він Страсною суботою (у православних замість суботи – страсна п’ятниця).
Страсна субота. Це субота напередодні Великодня. Весь цей день поляки присвячують підготовчим заходам. Обов'язковим є відвідування костелу всією сім'єю, де відбувається (крім іншого) освячення święconki – спеціального кошика з продуктами. Священка після костелу відноситься додому і зберігається до наступного дня, оскільки Велика (Страсна) субота ще є продовженням посту. У православних же страсною є п’ятниця і проводять її подібно до католицьких традицій - у молитвах, у церкві.
Окремої уваги заслуговують великодні яйця. Писанки й крашанки, більш традиційні у православній культурі, притаманні і польським католицьким традиціям. Тут прийнято в день святого снідання влаштовувати за столом «бій» na wybitki. Присутні по черзі стукаються торцями фарбованих яєць – у кого крашанка залишиться незайманою до кінця «бою», той переможець.
Але, мабуть, найбільш цікавою Великодньою традицією поляків є подарунки від великоднього кролика. Цю забавку полюбляють діти різного віку, вона всім однаково цікава. Діти шукають на галявинах своїх будинків смаколики, шоколадні яйця та подарунки. Збирають їх у кошик і сподіваються впіймати Великоднього кролика за хвіст, але це поки що нікому не вдалося.
Після Пасхальної меси, в неділю вранці польські сім’ї збираються на великодній сніданок, який розпочинають з молитви, після чого куштують освячену їжу з кошика (який чекає на них із суботи). В принципі у православних віручих традиція схожа. Єдине, що ми кошик освячуємо безпосередньо в ніч перед Великоднем.
Не закінчуються гуляння і наступного дня. Тут уже релігійна складова трохи відступає, звільняючи місце народним традиціям. Старші поляки ще напередодні Wielkanoc розповідали про особливий понеділок або, як вони його називали, «обливаний понеділок». Так, у Великий понеділок дозволяється обливати один одного водою. Ображатися на такі дії не варто, адже це обливання порівнюють із хрещенням та благословенням. Вважається, що вода цього дня цілюща і має надприродну силу. Але ця традиція наразі є вже не дуже популярною і все більше відходить в забуття.
Щодо православного Великодня, то ми його святкували 24 квітня. Напередодні святкування у Коніні волонтери з Міста добра спробували відтворити атмосферу православного Великодня та занурити в неї українців. Традиційний український борщ, паска, домашні ковбаси, писанки та крашанки – усі ці атрибути перенесли нас в атмосферу домашнього святкування. Тепла сонячна погода та українська мова, яка лунала звідусіль, тільки приємно доповнювала це свято.
Сподіваємося, що Великдень подарує мир нашій Україні і всі прийдешні великі релігійні свята ми будемо зустрічати в себе вдома і з радістю запрошуватимемо поляків, які сьогодні оточили нас турботою, піклуванням, теплом.
Szukasz pracy? Kilkaset aktualnych ofert znajdziesz w naszym serwisie ogłoszeniowym.